2 Петра : 1
Переклад І. Огієнка- 1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
- 2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
- 3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
- 4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
- 5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
- 6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
- 7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
- 8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
- 9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
- 10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
- 11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
- 12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
- 13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
- 14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
- 15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
- 16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
- 17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
- 18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
- 19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
- 20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
- 21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.