Ісая : 2
Переклад І. Огієнка
Главы:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
- 1 Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
- 2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
- 3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
- 4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
- 5 Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
- 6 Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
- 7 І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
- 8 І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
- 9 і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
- 10 Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
- 11 Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
- 12 Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
- 13 і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
- 14 і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
- 15 і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
- 16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
- 17 І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
- 18 а божища зовсім минуться!
- 19 І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
- 20 Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
- 21 щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
- 22 Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?