Від Івана : 8
Переклад І. Огієнка- 1 Ісус же на гору Оливну пішов.
- 2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
- 3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
- 4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
- 5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
- 6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
- 7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
- 8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
- 9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
- 10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
- 11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
- 12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.
- 13 Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
- 14 Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.
- 15 Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.
- 16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
- 17 Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
- 18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.
- 19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.
- 20 Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...
- 21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...
- 22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?
- 23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
- 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.
- 25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.
- 26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.
- 27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
- 28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.
- 29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.
- 30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
- 31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
- 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
- 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
- 34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.
- 35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
- 36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
- 37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
- 38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.
- 39 Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.
- 40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
- 41 Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.
- 42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
- 43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
- 44 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.
- 45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.
- 46 Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?
- 47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
- 48 Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
- 49 Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
- 50 Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.
- 51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
- 52 І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
- 53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?
- 54 Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
- 55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.
- 56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.
- 57 А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?
- 58 Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
- 59 І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.