Плач Єремії : 3
Переклад І. Огієнка- 1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
- 2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
- 3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
- 4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
- 5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
- 6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...
- 7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
- 8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
- 9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
- 10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
- 11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
- 12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
- 13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
- 14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
- 15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
- 16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
- 17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...
- 18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
- 19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
- 20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
- 21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
- 22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
- 23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
- 24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
- 25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
- 26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
- 27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
- 28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
- 29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
- 30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
- 31 Бо Господь не навіки ж покине!
- 32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
- 33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
- 34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
- 35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
- 36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
- 37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
- 38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
- 39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
- 40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
- 41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
- 42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
- 43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
- 44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
- 45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
- 46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
- 47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
- 48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
- 49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
- 50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
- 51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
- 52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
- 53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
- 54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
- 55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
- 56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
- 57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
- 58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
- 59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
- 60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
- 61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
- 62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
- 63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
- 64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
- 65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
- 66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!