Псалми : 18
Переклад І. Огієнка- 2 (18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
- 3 (18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
- 4 (18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
- 5 (18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
- 6 (18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
- 7 (18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
- 8 (18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
- 9 (18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
- 10 (18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
- 11 (18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
- 12 (18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
- 13 (18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
- 14 (18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
- 15 (18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
- 16 (18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
- 17 (18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
- 18 (18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
- 19 (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
- 20 (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
- 21 (18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
- 22 (18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
- 23 (18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
- 24 (18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
- 25 (18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
- 26 (18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
- 27 (18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
- 28 (18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
- 29 (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
- 30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
- 31 (18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
- 32 (18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
- 33 (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
- 34 (18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
- 35 (18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
- 36 (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
- 37 (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
- 38 (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
- 39 (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
- 40 (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
- 41 (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
- 42 (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
- 43 (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
- 44 (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
- 45 (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
- 46 (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
- 47 (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
- 48 (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
- 49 (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
- 50 (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.