Приповісті : 26
Переклад І. Огієнка- 1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
- 2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
- 3 Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
- 4 Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
- 5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
- 6 Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.
- 7 Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
- 8 Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
- 9 Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
- 10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
- 11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
- 12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
- 13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
- 14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
- 15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
- 16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
- 17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
- 18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
- 19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
- 20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
- 21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
- 22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
- 23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
- 24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
- 25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
- 26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
- 27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
- 28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.