Йов : 13
Переклад І. Огієнка
Главы:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
- 1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
- 2 Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
- 3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
- 4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
- 5 О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
- 6 Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
- 7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
- 8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
- 9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
- 10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
- 11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
- 12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
- 13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
- 14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
- 15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
- 16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
- 17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
- 18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
- 19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
- 20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
- 21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
- 22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
- 23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
- 24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
- 25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
- 26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
- 27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
- 28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...