Йов : 5
Переклад І. Огієнка
Главы:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
- 1 Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
- 2 Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
- 3 Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...
- 4 Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
- 5 Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
- 6 Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
- 7 бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...
- 8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
- 9 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
- 10 бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
- 11 щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
- 12 Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
- 13 Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,
- 14 вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...
- 15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,
- 16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
- 17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
- 18 Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!
- 19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
- 20 Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.
- 21 Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
- 22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
- 23 Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
- 24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.
- 25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!
- 26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
- 27 Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!