Йов : 17
Переклад І. Огієнка
Главы:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
- 1 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...
- 2 Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...
- 3 Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?
- 4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.
- 5 Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,
- 6 Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...
- 7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...
- 8 Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.
- 9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.
- 10 Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...
- 11 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,
- 12 вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!
- 13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...
- 14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...
- 15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?
- 16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...