Йов : 21
Переклад І. Огієнка
Главы:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
- 1 А Йов відповів та й сказав:
- 2 Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
- 3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
- 4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
- 5 Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
- 6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
- 7 Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
- 8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
- 9 Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
- 10 Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
- 11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
- 12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
- 13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
- 14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
- 15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
- 16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
- 17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
- 18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
- 19 Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
- 20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
- 21 Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
- 22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
- 23 Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
- 24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
- 25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
- 26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
- 27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
- 28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
- 29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
- 30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
- 31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
- 32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
- 33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
- 34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...